Originally written in English. Translated by Viktoria.
«Привіт, я Пауло»
Ось як я почав свій лист на деякий час, так також починається мій опис на Slowly. Я француз, який намагається дістатися Монголії на своєму жовтому фургоні. Я подорожую з листопада 2018 року, неймовірна подорож. Я почав користуватися Slowly, тому що мені бракувало контакту з людьми, а взимку на вулиці мало людей. Оскільки я не мав постійного підключення до Інтернету, Slowly був найкращим способом зустрітися та поговорити з незнайомцями з усього світу. Я відкрив для себе багато чудових людей з Філіппін, Індонезії, Німеччини, Іспанії та багатьох інших.
Я француз, який намагається дістатися Монголії на своєму жовтому фургоні.
Подорожі змушують мене мати багато різних історій подорожей, про які я можу поговорити, поділитися ними, спонукати людей подорожувати зі мною, коли я можу. Проводячи багато часу в моєму мікроавтобусі, я також можу відповідати на багато питань, у мене було багато різних друзів по листуванню, і це було чудово.
Коли я досліджував Словенію, я отримав листа від нового друга по листуванню з Бразилії, який також подорожував. Насправді в Італії та наступними днями прямуючи до Загреба, вона запитувала мене, чи я вже був у Хорватії, і що можна побачити в столиці. Ми ділилися досвідом подорожей і почали знайомитися з наших листів.
Я завжди був у русі, мені було важко передбачити, де я буду наступні дні, наступний місяць, але подорож змусила мене повернутися в Загреб, де також була моя подруга по листуванню. Після кількох листів, щоб поговорити про це, ми вирішили зустрітися, і все пройшло чудово. Народилася нова дружба. Ми провели кілька днів разом у Загребі, відкриваючи для себе місто, обмінюючись враженнями та пригодами, а також про Slowly, ми обоє дуже захоплювалися колекцією марок, тому іноді надсилали листи, щоб поділитися нашими новими марками. Я допомагав їй покращити її англійську, навіть якщо я був французом, я міг їй трохи допомогти.
Я продовжував свою подорож Європою, але ми все ще надсилали листи та підтримували зв’язок.
Оскільки життя часом складне, ми змогли допомогти одне одному, і я запросив її приєднатися до мене у фургоні, коли вона матиме кращу ситуацію, щоб продовжити свою подорож. Ми ділили дорогу протягом місяця, і навіть тут було смішно мати можливість продовжувати надсилати листи через Slowly, навіть якщо ми були поруч.
Це була чудова пригода, і під час наших подорожей Європою ми ще кілька разів зустрічалися в різних країнах. Я думаю, що ми зустрічалися та перетинали разом Хорватію, Чорногорію, Боснію, Албанію, Грецію, Італію, Німеччину, Францію, Швейцарію та навіть Монако в різні періоди наших подорожей. Це було чудово для двох людей, які почали обговорювати віртуальні листи лише кілька місяців тому.
Типи поїздок, які ми робимо, постійно змінюються, і навіть якщо наразі стає важче бути на Slowly, ми все одно підтримуємо зв’язок. І я відкладаю поїздку на мікроавтобусі, я сяду в літак і здійсню ще одну подорож до Бразилії, щоб розпочати ще одну подорож туди та відкрити для себе дивовижну країну, про яку вона мені розповідала, перш ніж повернутися до Франції та продовжити свою подорож по Європі і до Монголії. Тепер вона один із найкращих друзів, які у мене є, і Slowly показала нам, наскільки дивовижним може бути спілкування з людьми «старим добрим способом».
Ми також тепер відправляємо реальні листи, це займає більше часу, ніж віртуальні.
А ще у нас були такі роздуми: Можливо, «Slowly» — це не лише про те, як повільно листи надходять з однієї точки в іншу, а більше: наскільки повільно зав’язується дружба через листи — повільно, але міцно”.
