Я більше не відчуваю себе чужим у цьому світі, я відчуваю, що є частиною глобальної спільноти добрих душ.

Ми разом пройшли крізь невідоме й вийшли з іншого боку, тримаючись за руки.

Я думав, що наш зв’язок було втрачено, але це змусило мене усвідомити, що кожне рішення, яке я приймав, повертало мене назад до неї.

Я хотів чогось повільнішого, чогось більш щирого та такого, що допомогло б мені краще налагоджувати зв’язок з людьми.

Хоча жоден із нас у це не вірить, ми — споріднені душі.

Ми провели десятки відеодзвінків, але побачити його наживо, поза екраном, було зовсім інакше. Ніби мій телефон не міг вмістити його «повну версію».

І ось так моя «нездійсненна» мрія стала реальністю! Ми провели разом два дні моєї подорожі. Завдяки її товариству я відчув іншу Японію та мав більш глибоку взаємодію з місцевою людиною.

Це було не просто відновлення зв’язків з іншими людьми — це була подорож до нового відкриття власної стійкості й радості від того, що дозволяєш собі приймати неочікувані подарунки дружби.

Іноді воно приходить повільно, лист за листом, аж доки не стане тим, чим завжди мало бути.

Хоча я досі намагаюся зрозуміти, ким є у своїй суті, принаймні, я знайшов чудових друзів на цьому шляху!

Через Slowly я познайомився/познайомилася з багатьма людьми з різних регіонів і країн, серед яких були й такі, про які я раніше мало знав/знала.

Коли я вперше приєднався до Slowly, моєю метою було знайти кілька друзів, але з часом мені також вдалося покращити свою німецьку мову.